ТВОРЧИЙ ЗВІТ

Культура людини тримається на двох китах: на науці та мистецтві. Ці поняття взаємопов*язані й доповнюють одне одного. Єдність інтелектуального та емоційного виховання просто необхідна для кожної людини, ким би вона не стала, яку б професію не обрала.

Школа – фундамент культури. Саме в школі діти пізнають що на світі існують шляхетність і сміливість, вірність і любов.

Реалізація особистісного підходу в освітньому процесі має сприяти створенню якісного нового продукту шкільної освіти – вихованню не соціально типової, а індивідуально неповторної ,і саме тим цінної особистості, яка має власний потенціал, виявляє суб*єктивну активність, ініціативу, свідомість і відповідальність щодо саморозвитку, культурного перетворення себе та соціуму.

У системі особистісно-зорієнтованого навчання образотворче мистецтво посідає одне з провідних місць. Без його впливу гармонійний розвиток особистості є неможливим, адже образотворче й музичне мистецтво сприяють розвитку правої півкулі головного мозку, що відповідає за творчість, нестандартне мислення. А це саме те, що так необхідно людині для того, щоб бути особистістю, індивідуальністю.

Образотворче мистецтво - це особливий предмет, що передбачає напружену роботу думки й пам*яті, душі та серця, рук І очей.

До основних завдань курсу «Образотворче мистецтво» належать:

• розвиток творчих здібностей, почуттів і мислення школярів, розуміння

ними мистецької культури;

• сприяння індивідуальному самовиявленню;
• виховання толерантності до різних точок зору, поваги до інших національних традицій, правильного сприйняття мистецтва;
• підготовка школярів до життєдіяльності в полі культурному просторі. Тому вже четвертий рік я працюю над проблемою «Залучення учнів до творчої співпраці на уроках образотворчого мистецтва». Обрана мною тема є актуальною тому, що впровадження цього напряму на уроках дає такі результати:

* допомагає учням робити логічні висновки;

* розвиває позитивні емоції, відчуття краси;

* виховує естетично;

* розвиває фантазію, уяву;

* прищеплює любов до мистецтва.

У процесі роботи я ставлю такі основні завдання:

1.Показати, як досягти конкретного результату на уроках образотворчого мистецтва.

2. Зробити уроки продуктивними, цікавими, розвивальними, чому сприяють:

* чітка постановка мети;

* добирання цікавого матеріалу;

* методично правильна побудова схеми уроку;

* послідовне викладення матеріалу;

* унаочнення уроків.

У результаті такої роботи: уроки стають різноманітними; кожна дитина має свою думку, робить свій вибір ( я не пропоную готовий малюнок на дошці , деякі елементи, а компонують діти самотужки); на уроці панує атмосфера зацікавленості, плідної співпраці учнів і вчителя.

Тут є важливим підхід до кожного учня. Для того щоб краще розкрити талант і здібності дитини, слід зацікавити її, адже саме цікавість і прагнення творять дива. Кожному з нас відомо: якщо виникає жвавий інтерес до справи, якою ніколи не займалися, одразу хочеться відкрити її для себе, ознайомитись, досягти практичного результату.

Інколи трапляється, що дитина до уроку не готова. Вона сидить, демонструючи байдужість, і на запропоновану допомогу відповідає грубощами. Як бути в цьому випадку? Зацікавити. І коли дитина, яка певний час бездіяльно споглядала, раптом починає просити позичити їй матеріал для роботи ( тому що її зацікавила техніка чи виріб, який має вийти або ж атмосфера колективної роботи, або ще щось), то, на мою думку, на цьому уроці я досягла мети – зацікавила. І результат обов*язково буде позитивним. Наступного разу цей учень прийде підготовленим і активно працюватиме під час уроку.

Творча діяльність на уроці образотворчого мистецтва полягає не лише в

створенні малюнків, але й у розумовій діяльності.Це стає потребою, що виникає як на уроках, так і в позаурочний час.

Складовими спільної діяльності між вчителем і учнями на моїх уроках є:

• бесіди;
• обговорення екскурсій та подорожей;
• самостійне виправлення помилок;
• поетичні хвилинки, підготовлені учнями;
• розповіді про враження;
• учнівська ініціатива щодо ведення уроку (вибір техніки виконання малюнку);
• спільне спостереження;
• використання «Словничка художника»;
• придумування й розв*язання ребусів і кросвордів з образотворчого мистецтва;
• спільна робота вчителя і учнів над планом художніх виставок, нестандартних уроків, ранків, художніх КВК;
• збирання наочного матеріалу для виставки;
• створення виставки;
• створення групового малюнка;
• фізкультурні хвилинки зі словесним супроводом тощо.

Дуже важливо, щоб у цих складових уроку всі учні класу брали активну участь. Ефективність складових, насамперед, залежить від того, як і в якій послідовності вчитель їх застосовуватиме, які підходи використовуватиме.

Проаналізувавши та узагальнивши досвід моїх колег та власний досвід, я винайшла кілька маленьких складових уроку, що значно підвищують комунікабельність на уроці, стимулюють активний розвиток творчих здібностей дітей, їхньої уяви, зацікавленості, аналітичного, критичного та інтуїтивного мислення, дають змогу вчителеві й класу стати єдиним цілим.

Наприклад, діти завжди відчувають те, що вчитель виконує головну роль, тому вони помилково вважають, що лише вчитель має правильну думку. Я маю довести, що правильних думок багато, а думка вчителя – це тільки одна з них, і кожна дитина повинна мати свої міркування. Для цього я пропоную такі вправи:

НЕПРАВИЛЬНИЙ МАЛЮНОК.

Під час підготовки до уроку я заздалегідь малюю картину, у якій багато неточностей. Неправильних розміщень.

На уроці діти бачать, що малюнок виконаний неправильно, і це викликає протиріччя у їхній свідомості. Сміливіші починають зі мною дискусію, до якої приєднуються решта дітей.

Ця вправа допомагає учням опанувати вміння аналізувати побачене, а не

Бездумно дивитися на картинку.

Також діти полюбляють і найкраще сприймають те, до чого додумалися самостійно. А я підводжу їх до правильного висновку, орієнтуючись на їхні знання і досвід. Таким чином, розвиваються уява, мислення школярів.

РЕБУСИ, ЗАГАДКИ, КРОСВОРДИ.

Для того щоб учні краще запам*ятали і не плутали терміни, що записують до «Словничка художника», я створюю певні асоціації. Для цього ми використовуємо на уроках різноманітні ребуси, кросворди. До речі, учні із задоволенням складають їх самостійно.

КАЗКОВА СИТУАЦІЯ.

Діти уявляють іграшку в казковій ситуації, а потім малюють цю ситуацію: хто намалює найправдивіше. Коли композиції виконані в кольорі, я даю таке завдання: «Уважно розгляньте свій малюнок. Ви можете уявити, що ваші герої рухаються. Придумайте ситуацію, у якій у цей момент опинилися ваші герої. Складіть про це казку й запишіть її на звороті аркуша з малюнком. Це враховуватиметься під час оцінювання ваших малюнків.»

Таким чином, діти мають змогу творити не тільки малюнок, але й казку. Така вправа викликає в дітей позитивні емоції; вони навіть придумують по дві-три казки до одного малюнка, намагаються намалювати багатоплановий малюнок.

ХВИЛИНКИ-ВЕСЕЛИНКИ.

Вони швидко поліпшують емоційний стан, викликають позитивні емоції.

Це далеко не всі методи роботи, що я використовую під час спільної творчої діяльності з учнями на уроках образотворчого мистецтва.

Із власного досвіду я знаю, що зацікавленість на уроці – це половина справи. Для цікавого уроку потрібні різні техніки й матеріали, щоб розв*язати «проблему».Це дозволяє учням виконати досить складні завдання, додаючи до них своє вирішення: колірну гаму чи використання певних технік.

Доволі цікавими і корисними є завдання творчого характеру:

• малювання ниткою – техніка є однаковою для всіх, але результати – різняться, адже кожна дитина побачила в лініях саме свого героя;
• кляксографія- техніка що вчить побачити красу в буденному;
• вітражі;
• витинанки;
• нетрадиційні писанки ;
• холодний батик;
• гратографія – гра світла й тіні ( «Що заховалося за темною пеленою?»)

Як вчитель образотворчого мистецтва я прагну сама пізнати щось нове, опанувати цю техніку, а згодом за допомогою сучасних прийомів і методів

навчання – донести її до учнів.

Я намагаюся подати учням цікаву інформацію за темою уроку, ознайомлюю їх із традиціями та особливостями української художньої культури, а також із творчістю талановитих співвітчизників. Плекаю надію, що це допоможе моїм учням знайти свою стежину на шляху до успіху в пізнанні себе та навколишнього світу. Тому мої уроки уроки образотворчого мистецтва ґрунтуються на принципах:

* спілкування всіх учнів;

* висловлення всіх учнів;

* переваги робочого шуму;

* самостійного розподілу ролей:

* повної самостійності;

* індивідуального підходу до розв*язання завдання;

* розвитку логічного, критичного й творчого мислення.

Я вважаю, що тільки за цих умов урок може виховати, виростити, виплекати гідного громадянина, особистість, яка має власну думку, індивідуальний підхід до справи, необмежений потенціал, а також відзначається бажанням здобувати нові знання і вміння працювати в команді, уболівати й відповідати за неї.