Дені Дідро колись сказав: «Країна, в якій усіх дітей навчатимуть малюванню, подібно письму, незабаром стане попереду всіх інших».
Мета уроків образотворчого мистецтва учити дітей до спостереження за навколишньою дійсністю, розвивати найважливіше для художньої творчості – уміння бачити життя очима художника. Формування спостережливості, уваги до навколишньої дійсності освоєння художніх матеріалів – основні завдання цього уроку навчання. Уроки образотворчого мистецтва повинні бути цікавими для дітей. На кожному уроці вчитель повинен вишукувати неординарні засоби і методи їх проведення. Швидкий розвиток науки, зростання обсягів нової інформації потребують від школи підготовки активних, самостійних людей з розвиненими творчими здібностями. Практичний досвід переконує мене у недостатній ефективності традиційного уроку для розв’язання проблем , томуставлю перед собою мету створення нових форм і методів навчання. Одним із можливих варіантів розв’язання проблеми може стати застосування нестандартних форм проведення уроків.
Суть навчання з використанням інноваційних технологій полягає в тому, що це –співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і учні, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання. Вони розуміють, що роблять, рефлексують із приводу того, що вони знають, уміють і здійснюють. Організація інноваційного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблем на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Починаючи урок, маю на меті налаштувати учнів на вивчення тієї чи іншої теми, тому звертаюся до життєвого досвіду учнів, до знань, набутих на попередніх уроках. На етапі актуалізації опорних знань використовую такі методи як «Ланцюжок», «Пінг-понг», і побудова асоціативного куща, «Так—ні», використання сигнальних карток.
Учитель в навчанні виступає як організатор процесу навчання, консультант, який ніколи не «замкне» навчальний процес на собі. Головними в процесі навчання є зв’язки між учнями, їхня взаємодія та співпраця. Результати навчання досягаються взаємними зусиллями учасників процесу навчання, учні беруть на себе спільну відповідальність за результати навчання.
Застосування гри «Так—ні» на уроці з теми «Рельєфна композиція» (7-й кл. «Скульптура»). Вчитель ховає зразок або фото рельєфної композиції і пропонує учням відгадати, про що йтиме мова на уроці, ставлячи запитання, які вимагають від учителя тільки відповідей «так» чи «ні».
Учні можуть ставити такі запитання:
Це твір живопису (графіки, скульптури,...)?
Це об'ємна скульптура?
Це скульптура на площині?
Це рельєф?
Якщо знайдено учнями відповіді, показую класу зразок і оголошую тему уроку. Цей прийом вчить пов'язувати розрізнені факти, систематизувати наявну інформацію, сприяти зміцненню здобутих знань.
Асоціації. Побудова асоціативного куща
Цей метод полягає в тому, щоб за короткий проміжок часу учні пригадали та сформулювали засвоєні раніше знання з теми, запропонованої вчителем. Дані відповіді у формі коротких тез записують на дошці навколо розглянутого поняття чи явища. Результатом є схема-опора, що актуалізує знання учнів і готує їх до сприйняття нового матеріалу з даної теми.Для ознайомлення школярів із поняттям теплі та холодні кольори можна запропонувати такі завдання:
уявити себе в палаці Снігової Королеви;
уявити себе в гостях у Сонця.
Наступні завдання для учнів:
описати палац та будинок Сонця, використати найбільшу кількість назв кольорів; з набору різнокольорових карток вибрати ті, колір яких підходить для зображення палацу Снігової Королеви та ті, кольорами яких можна зобразити будинок Сонця;розмістити картки відповідних кольорів навколо зображення палацу та будинку (на дошці); зробити висновок про розподіл кольорів на холодні та теплі (з допомогою вчителя).
Швидко перевірити рівень засвоєння знань учнями всього класу дозволяє використання сигнальних карток. Кожен учень отримує картки двох видів для відповідей «так» і «ні». Вчитель висловлює твердження. Якщо діти погоджуються або не погоджуються з ним, то сигналізуючи відповідною карткою. Таку систему також можна використовувати, коли учням із двох запропонованих відповідей потрібно вибрати правильну.
Значно підвищити рівень засвоєння учнями навчальної інформації дозволяє використання таких методів:
- робота в малих групах, метод проектів, «Експедиція» («Подорож»), «Мозкова атака», «Наукова конференція», «Прес-конференція», обмін інформацією.
«Експедиція»
«Історики» повідомляють про час та умови виникнення писанок.
«Народознавці» готують виступ про символіку, обереговість та поліфункціональність писанок.
«Краєзнавці» розповідають про особливості розпису писанок різних регіонів України.
«Кольорознавці» пояснюють значення кольорів у писанкарстві.
«Знавці технік розпису» повідомляють інформацію про класифікацію писанок залежно від техніки виконання розпису.
«Мистецтвознавці» ознайомлюють із легендами та піснями про писанки.
Оформлення опрацьованих матеріалів може бути виконане учнями у вигляді домашніх проектів, які об'єднуються в довідник або брошуру «Українська писанка».
«Мозкова атака»
Розгляньмо застосування цього методу під час опрацювання учнями теоретичної частини навчального матеріалу з ілюстрування книги (5-й кл. Книжкова графіка). Вчитель спонукає учнів до колективного дослідження, ставлячи запитання (проблему для обговорення): чи одне й те саме — ілюстрація й сюжетна композиція? Пропоную учнямпорівняти картину Т.Яблонської «Над Дніпром» та ілюстрацію В.Полтавця до твору Т.Шевченка «Встала весна».
Думки учнів та висунуті ними ідеї записую на дошці. Діти зазначають, що робота художника над ілюстрацією схожа до роботи над сюжетною композицією. Відмінність полягає в тому, що, ілюструючи твір, художник розкриває графічними засобами думку автора, а працюючи над сюжетною композицією, сам вибирає зміст і образи, по-своєму їх передає й трактує. Так, Т.Яблонська створила сюжетну композицію самостійно, на основі власного аналізу змісту, образів, натури, а В.Полтавець художніми засобами розкрив зміст і образи твору великого поета. Спільним є те, що обидва автори спиралися на етюди, замальовки з натури, на свою пам'ять і фантазію, вміння й навички.
Учитель уточнює й доповнює висунуті ідеї, разом з учнями систематизує інформацію щодо особливостей ілюстрацій та відмінності їх від сюжетних композицій. Результати такого дослідження «повертаються» учням у вигляді «спільно виробленої» схеми, якою учні користуються під час роботи над ілюструванням літературного твору.
«Прес-конференція»
«Прес-конференція» — це рольова імітаційна гра. Для проведення уроку у формі прес-конференції потрібно поділити клас на групи «консультантів» (заздалегідь підготовлених учнів) та «репортерів» (учнів, які готують питання з даної теми з метою отримання необхідної інформації).
Використати цей метод можна під час пояснення питання композиції. «Консультанти» опрацьовують матеріал:
Види композицій + приклади художніх творів.
Схема аналізу.
«Репортери» ставлять свої запитання з метою отримання від «консультантів» якнайповнішої інформації.
«Репортери» в ході уроку складають наукові статті, що розкривають питання композиції.
Завдання для всіх учнів: створити абстрактні композиції з геометричних фігур (набори); робота в парах.
Обмін інформацією
У формі обміну інформацією можна провести фрагменти уроку або цілий урок. Особливістю є необхідність попередньої самостійної підготовки учнів. За 1—2 тижні до уроку перед учнями ставиться завдання попрацювати в бібліотеці; підібрати книги, в яких би в тій чи іншій формі було висвітлено тему уроку; продумати і запропонувати план вивчення даного питання на уроці; відібрати матеріал для свого виступу і розрахувати його на 1—5 хв (за вказівкою вчителя). Бажаючі можуть підготувати екскурси в історію, дослідження, схеми, малюнки, таблиці, карти місцевості, відомості з історії мистецтв тощо. Для бажаючих проводять консультації. Подаю також інформацію з даної теми, яка є в навчальному кабінеті. Кожен учень приносить на урок хоча б одну книгу, в якій дану тему розкрито найповніше.
Одне з головних завдань, які стоять перед учителем, — добре організувати обмін знаннями, які здобувають учні під час роботи зі «своїми» книгами, подбати про дотримання регламенту, виділити істотну, актуальну і нову інформацію.
Результати такого виду навчальної діяльності можна представити у вигляді «Дерева мистецтва». Наприклад, на уроці, присвяченому вивченню творчості художників-імпресіоністів, «Дерево мистецтва» матиме таку схему (на дошці прикріплюють портрети художників, репродукції картин, карту).
Для того щоб дати змогу учням висловити свої думки та передати враження від сприймання художніх творів, доцільно використати такі методи як «Світська розмова», «Мікрофон», «Ланцюжок».
«Мікрофон».
На уроках, що містять такий вид діяльності як сприйняття творів мистецтва, ефективне використання методу «Мікрофон». Такий спосіб вираження своїх думок дає кожному змогу сказати щось швидко, визначити головне, виступати по черзі.
Вирішення завдання перевірки та зміцнення знань пов'язане з використанням таких методів: «Навчаючи вчуся», «Акваріум», метод проектів, «Аукціон», «Образна структурна модель». Контрольні уроки мають теж чималий спектр — конкурси, змагання, багатоетапні естафети тощо.
«Навчаючи вчуся»
Метод використовую під час узагальнення та закріплення вивченого та завершення роботи з теми.
Мета: дати учням змогу взяти участь у навчанні й передачі своїх знань однокласникам. Використання цього методу дає загальну картину понять і фактів у мистецтві, викликає певні запитання й підвищує інтерес.
Порядок проведення:
Підготувати картки з фактами, що стосуються теми, по одній на кожного учня.
Роздати по одній картці кожному.
Упродовж кількох хвилин учні читають інформацію на картці.
Після того як учні прочитають інформацію, запропонуйте їм ходити по класу, ознайомлюючи зі своєю інформацією інших однокласників.
Учень може одночасно розмовляти тільки з однією особою. Завдання полягає в тому, щоб поділитися своїм фактом і самому отримати певну інформацію від іншого учня.
Після того як учні завершать цю вправу, запропонуйте їм розповісти що-небудь із того, про що вони дізналися від інших. Відповіді можна записувати на дошці.
Розгляньмо застосування методу «Навчаючи вчуся» на узагальнюючому уроці з теми «Поняття про архітектуру як художній образ.». Під час підготовки до уроку допоможе наступна інформація, оформлена у вигляді карток.
Картки містять інформацію про зміст поняття архітектури, вимоги до архітектурних споруд, види архітектури за призначенням, художньо-виражальні засоби архітектури, відомості про найвідоміші архітектурні споруди.
«Акваріум»
Розподіляю учнів на чотири групи і пропоную їм прочитати текст, що містить певний обсяг навчального матеріалу або розглянути ряд наочних посібників з описами та поясненнями впродовж 3—5 хв. Потім одна з груп сідає в центр класу. Це необхідно, щоб відокремити діючу групу від слухачів певною відстанню. Ця група отримує лист із завданнями та схемою роботи:
Прочитати вголос завдання.
Обговорити проблему, використовуючи метод дискусії.
Дійдіть спільного рішення за 3-4 хв.
Групі пропоную уголос прочитати ситуацію або завдання та обговорити її розв'язання. Всі інші учні класу мають тільки слухати, не втручаючись у хід обговорення. На цю роботу групі дають 3—5 хв. Після цього група займає свої місця, а вчитель ставить до класу запитання:
Чи погоджуєтеся ви з думкою групи?
Чи була ця думка достатньо аргументована, доведена?
Який з аргументів ви вважаєте найпереконливішим?
На таку бесіду відводять до 2—3 хв. Після цього місце в «Акваріумі» займає інша група, яка обговорює наступне завдання. Всі групи по черзі мають побувати в «Акваріумі», і діяльність кожної з них слід обговорити всім класом. У межах «Акваріума» можна підбити й підсумки уроку.
Впровадження сучасних технологій у школі і їх використання на уроках естетичного циклу є лише початком залучення нової інформаційної технології до здійснення реформи шкільної освіти. Інноваційні технології швидко увійшли в усі галузі нашого життя. В зв'язку з цим виникає нагальна потреба використання комп'ютерної техніки під час вивчення багатьох дисциплін шкільного курсу.Інформація, подана в підручнику, перетворюється в застарілу ще під час видання підручника. Вивчення окремих дисциплін чи окремих тем з використанням інноваційних технологій, комп'ютерної техніки та найсвіжішої інформації, взятої з мережі Internet, - один із способів оптимізації та урізноманітнення навчально-виховального процесу. Чому сьогодні застосування комп'ютера в навчальному процесі вважають інновацією? Період часу від зародження нової ідеї, створення і поширення нововведення і до його використання прийнято називати життєвим циклом інновації. З урахуванням послідовності проведення робіт життєвий цикл інновації розглядається як інноваційний процес. Саме використання персонального комп'ютера в навчальному процесі і є новою технологією в навчанні, нововведенням в учбовому процесі. Ідея втілення інноваційних технологій в навчання передбачає досягнення мети високоякісної освіти, тобто освіти конкурентноздатної, спроможної забезпечити кожній людині умови для самостійного досягнення тієї чи іншої цілі, творчого самоутвердження у різних соціальних сферах. За останні кілька років персональні комп'ютери перестали бути екзотикою і ввійшли в наше повсякденне життя. У нашій країні, як і в усім світі, йде витіснення "ручної" розумової праці комп'ютерною. Нові інноваційні та інформаційні технології наприкінці XX століття стали не тільки головною рушійною силою прогресу, засобом спілкування між державами, компаніями, університетами, новою формою торгівлі, але й потужним засобом навчання. Зараз майже всі школярі України проходять у школах ази інформаційної культури. За даними соціологічного дослідження для 68% підлітків комп'ютер є робочим інструментом, 12% використовують ПК для розваг, для 18% - це можливість спілкуватися з друзями, а для 2 % - можливість відключитися від дійсності.
Комп’ютер значною мірою збільшив можливості представлення навчальної інформації. Використання кольору, графіки, мультиплікації, звуку, всіх сучасних засобів відеотехніки. Створити реальну обстановку дій, демонструвати зображення, імітуючи рух літака, автомобіля інших механічних та немеханічних систем. Комп’ютер дозволяє посилити мотивацію навчання. Наявність не тільки новизни роботи з комп’ютером, яка сама по собі нерідко сприяє підвищенню інтересу до навчання, а й можливість регулювати сам навчальний процес, дозволяє вирішувати одні з найважливіших причин негативного відношення до навчання – незацікавленість, байдужість, нерозуміння поставленої задачі.
За час роботи вчителем образотворчого мистецтва та художньої культури для себе зробила висновок, що використання інноваційних технологій в процесі навчання оптимізує процес викладання дисциплін естетичного циклу у школі. Особливо це видно під час проведення уроків з застосуванням комп'ютера. Це нова форма роботи, яка викликає зацікавленість і учнів, і вчителя. Використання інноваційних технологій у процесі вивчення предметів естетичного циклу дає змогу покращити зміст навчання, вдосконалити методи і форми навчання, активізувати та індивідуалізувати його. Але слід підкреслити, що ніяка, навіть найдосконаліша комп'ютерна навчальна програма не замінить вчителя. Тільки він повною мірою може керувати навчально-пізнавальною діяльністю учнів, залишаючись центральною фігурою навчально-виховного процесу. Впевнилася в тому, що комп'ютерна мультимедійна навчальна програма, яка використовується на уроці, дозволяє:
" за мінімум часу на уроці донести до учнів більший об'єм учбового матеріалу, ніж під час роботи з підручником,
" своєчасно поповняти теоретичні відомості новими фактами та подіями.
Великий інтерес учнів викликають яскраві малюнки до теми, відеокліпи та голосовий супровід, що сприяє більш активному веденню дискусії під час обговорення теми. Учень комфортніше і розкутіше почуває себе під час проведення нетрадиційного уроку. Відомо, що інформація краще запам’ятовується , якщо вона подається в різноманітному й зручному для її сприйняття вигляді. Навряд чи буде цікаво і запам’ятається школярам тема «Архітектура» (6 клас), якщо про неї дитина довідається з прочитаного матеріалу підручника, а самі картини будуть надрукованів підручнику або розвішані на дошці. Для ознайомлення з цією темою я використовую мультимедійні презентації та елементи відеоматеріаліз послідовності виконання практичної роботи по створення архітектурного образу. Для демонстрації репродукцій, фотографій, схем послідовності роботи можна приготувати слайди, у яких використовуються різноманітні анімаційні ефекти. Матеріал може супроводжуватися пояснювальним текстом, музикою, голосом диктора. Виділені ефекти дають уявлення про деталі і символіку. Матеріал для показу добираю з різних джерел – це готові графічні файли з Інтернету або компакт-дисків, скановані репродукції з книг чи альбомів.
Використання комп’ютерної техніки сприяє більш вираженому індивідуальному підходу до кожного учня, особливо до того, у якого неповністю сформовані навчальні навички, тому що він тоді має змогу включитися в загальну дискусію.Завдяки використанню комп’ютерної техніки на уроках в учнів відпрацьовується логіка мислення, формується вміння самостійно виражати думки, підвищується емоційний рівень уроку, новий розвиток одержують стосунки учень - учень та учень - вчитель. Велике значення під час підготовки таких уроків має те, що полегшується робота вчителя під час підготовки до уроку. Використання комп’ютерних мультимедійних програм, як елемента сучасного уроку, підвищує ефективність уроку, враховує індивідуальні особливості учнів.
Важливим аспектом інтелектуального розвитку учня є розвиток його образного мислення, що в процесі пізнання забезпечує виділення в об'єктах і явищах дійсності просторових властивостей і відношень (форми, величини, напряму тощо), створення на цій основі об’ємних образів та оперування ними в процесі розв'язування задач. Образне мислення є важливим компонентом будь-якої творчої діяльності, основаної на використанні рухливих, гнучких асоціацій.
Рівень розвитку образного мислення учнів має особливий вплив на ефективність засвоєння матеріалу під час його вивчення, що постійно вимагає створення образів і оперування ними. Проблема розвитку об’ємного мислення учнів потребує пошуку нових підходів до подальшого вдосконалення змісту, форм, методів і засобів навчання, оскільки від якості навчання залежить не тільки результат навчання, розвитку та виховання школярів, а й загальний рівень розвитку мислення учнів. Розвиток образного мислення в процесі навчання передбачає використання спеціальних дидактичних прийомів, що створюють умови для вільного перетворення учнем чуттєвого матеріалу, його різнопланового застосування, «вичерпування» з нього різного емпіричного змісту.
Немає коментарів:
Дописати коментар